форум магазина коллекционных орхидей orchids.ua

Маю надію, мене не сваритимуть за відкриття окремої теми.
Цього літа у мене була невеличка подорож в Карпатський біосферний заповідник, масив Чорногора. Я викладу фото по порядку подорожі.
З мною їздили сім'я з Одеси і товариш з Росії. Деякі фото, які кращі моїх - його, я прокопірайтив, не люблю чужі здобутки видавати за свої. Так сталося, що ми піднімалися зранку довжелезним шляхом з урочища Кевелів, знущально-заплутаним серпантином.
Отже, перші фото:


Якась орха, може Роман підкаже:

Гра води:

Близький родич дзвоників - Фітеума тетрамерум:

Поворот - і видно вершини...

Аконіт - вовча смерть

Аспленіум тріхоманес

Продовжую

Ми дійшли до гірської корівної ферми, ось її доброзичливі працівниці , які навідріз відмовилися брати гроші за півтори літри чудового молока

Ні я, ні мої друзі терпіти не можемо парного молока. Але високогірне... Це щось. Ось, росіянин Олексій зацінив (того молока за дві хвилини не стало ) :

Одноквітка - монезес уніфлора. По вечорам приємно пахне ваніллю:

Єдиний білоквітковий вид жовтеців нашої флори - ранункулюс платаніфоліус:

Громада гори Близниці, ми вже майже дійшли до нашого місця табору:

На наступний день ми піднялися на гору Шешул, пара квітів по дорозі:

Тирлич розрізаний:

З вершини Шешула:



Вершина Петроса з Шешула:

І Говерли:

Продовжую

На Шешулі же:
Не смійтеся, воно так і називається - лохина. По-російськи - голубіка.

Деревій язиколистий - зверніть увагу - листочки не розсічені.

Жужелиця карпатська:

Орхідея билинець, або комарник. Гарно пахне, запах гіацинтів:

Тирлич плямистий:

Котячі лапки:

Ееееееееее.... Мелампірум, словом...

Дика спірея:

Герань

Я

Третій день:
Чорнокорінь рожевий - один із улюблених видів карпатської флори:

Метелик

Чабрець і сріблястий мох:

Квітучої арніки в цьому році було навалом:

Гвоздика бородата:

Тирлич жовтий - достойний конкурент женьшеня. Настільки достойний, що його в Карпатах майже не залишилося.


Герань

Продовжую

Метелик

Теж улюблений вид флори - яструбинка оранжево-червона:

І цей люблю за великі квіти - ахірофорус одноквітковий

Якийсь седум, точно не берусь казати, що за вид:


Фіалка двоквіткова - не вдається зібрати насіння. То зарано приїду, то вже висипалося....

Водограй...

Квіти брусниці і жук запилювач?

Продовжую

Передвечірнє небо

Ось і захід...





Жар ватри:


Продовжую

День четвертий. Штурм Петроса (2022 м над рівнем моря). Щоправда, штурм - голосно сказано, дорога на Петрос з південного макросхилу - одна з найприємніших.

Чарівний і неповторний... Шматок неба на землі... Синій і задивлений в синє небо - тирлич безстебловий (Гентіана акауліс):




І ось Петрос. Альпійська флора.
Дзвоники альпійські, всього десять - дванадцять сантиметрів висотою:

Ломикамінь живучий:

Стелеться по каменю верба ( ):

Цвіте гірська сосна:

Ось зарості сосни:

Продовжую

Зразок високогірної тундри:

Вероніка в розщелині каменю:

Льодовиковий період :

Біля снігу на північному схилі - весна тільки починається.
Сольданела:

Підбілик альпійський:

Сон-трава, сон білий.


Цвіте верба:


Сіверсія гірська:

Продовжую

Ось ще один... Неймовірний і яскравий, ніжний і витривалий - рододендрон кочі (р. східно-карпатський), який ще називають червоною рутою:



Шолудивник (ну так вже назвали, на чеській і польській - назви ще гірше):

Один із рідкісних плаунків, росте лише у високогір'ї - хуперція селаго (на фото подібний на молоду хвойну рослинку):

Північний спуск Петросом далеко не такий приємний. Крутий, обривистий, дує дикий вітер і холодно. Спускалися, перепрошую, мало не на дупі.
Там цвів анемон нарцисоквітковий


Такий дует :

Папороть, подібна на блехнум:

Рядочок фітеуми чорної (а може орбікуларе )

Продовжую

Здавалося, цей спуск ніколи не скінчиться. Вже втомилися спускатися! Захмарило, коли вже спустилися - Говерла вирішила загорнутися в шаль.

Шишечки:

Рутвиця орликолиста:

Пальчатокорінник травневий?

Такий ось водограйчик:

Вечоріло і хмарило. Вітер почав гнати хмари через перевал, по якому ми мали спускатися. Такі собі їжачки в тумані.



Добралися уже практично вночі.
Продовжую

Останній день перебування в Чорногорі. Я з Олексієм пішов на полонину Веснарка, сфотографувати спецом одну цікаву орхідею. Наші одеські друзі надто натомилися, лишилися вилежуватися.
Ранок біля нашого місця відпочинку.

Роса.

Дикорослі лілії мартагон


Ще один метелик на ялині:

Перед походом - ще по чашці молока.

Переходимо через перший потічок і бачу цікаву картину. Лежить дерево, а з розколини в ньому - тече вода.



Продовжую.

На полонині було багато купальниць.

Трохи метеликів


Пейзажі з полонини


Синьоочка - рослина завезена з Північної Америки, а в Карпатах розрослася як своя рідна.


Дзвоники скупчені

Заразиха - рослина-паразит

Китятки


Продовжую

Гвоздика


Астранція

Наперстянка сірчано-жовта

Здається українською це дзвінник - напівпаразитна рослина.

Ось і орхідея - траунштейнера куляста


Продовжую

Ось і час вертатися назад. Вирушили при заході сонця:

Я цю фотографію називаю Поглядом Бога. Пафосно, але це моє бачення.

Улюблений вид конюшини - конюшина угорська (а по латині звучить розкішно - трифоліум панонікум!) - суцвіття доходять до розмірів курячого яйця

Сальвія вертицілята (пардон, не знаю, як перекласти)

Очанка

Пухівка

Захід сонця з підніжжя.

Два метелики:
Один на станції

А другий - пасажир нашого вагона

Ось і все.

Giorgio, у мене просто нема слів
Яка приророда красива , гори, ріки, рослини..., а рододендрон
Ви, постарались, фотографії неймовірні