П.Глоба о "светлом " образе Тимошенко.

[Ксения]

А космічний корабель ніде в світі тестувати не збираються? Ото б наш уряд на перше випробування.
А на рахунок президентів: я б сприйняла президента не залежно від кольору, але грамотного, мислячого, а не такого , що навіть атласу не бачив і написаного не вміє прочитати. Казуси бувають з кожним державним діячем, але не такого рівня казуси і не на такі теми.
Коли була перед виборами у Донецьку , мені така гарненька інтелігентна жіночка сказала, що вони голосуватимуть навіть за мавпу, але не за кандидата з табору оранжевих. Я за них рада: за кого голосували, того й отримали.

[JULIE]

Янукович тоже не МОЙ выбор. Я голосовала ПРОТИВ ОРАНЖЕВЫХ. Ну карма у нашей страны , наверное, такая, что НЕТ нормального выбора.

[Монекинеко]

От Юля, яка ви вибаглива пані! Ніхто вам не догодив з двадцяти здається кандидатів, тільки цей досвідченний, законослухняний, щей спадкоємещь ніколи та ніким незнаного дворянського роду.
А про владу Росії можно послухати від жінок, яки в несчисленних терактах втратили своїх дітей та чоловіків, з чоловіками яки в один день стають сиротами та вдівцями втрачаючи матір, та дружину в дтп за провини газпромовських начальників, і з багатьма, багатьма іншими постраждалими в стількох катастрофах, які трапилися в Росії, що дійсно перед тим, як дивитись новини спочатку треба помінальну свічку запалити ... але вам ця правда не цікава, це я "смакую" нещастя людей. Ну то таке.... то діло росіян кого они обирають... не моя справа..
Вам не подобається і дратує, що я народного обранця "прєзіком" називаю? Yes! Вам же байдуже, як я, чи інші форумчани відчувають коли ви називаєте інших президентів Ющами, Хрущами.... Дійсно, я це робила навмистно. Нема чим хвалитися Я завжди вважала, що до президентів громадяни повинні ставитися якось на кшталт Франкліна Рузвельта, якого запитали, як відноситися до численних злочинів його союзника Сомоси. І той відповів: 'Можливо, він і сукин син, але це наш сукин син'. Не треба дути йому в вуха одобрямси, але й принижувати нідочого. П'ять рочків попрацює, а далі як люди скажуть, то так і буде...
А ваше ставлення до суржика Ющенка, мені нагадує одну вчительку яка казала: "Ти Вітя маєшь більше знати бо в тебе сдібності вище, сідай чотире." А другому бешкетнику "А тобі Вітя за спробу відповісти на питання в якому не розуміешься - п"ять"

[JULIE]

Алён, ну было 20 кандидатов и что ? Где они ? Я в первом туре за Тигипко голосовала.
И почему Вы решили, что меня раздражает слово "презик" ? Мне оно очень даже нравится. Честно,честно. Люблю прикольные словечки. Трудно общаться на форуме, не видя друг друга. Когда я пишу, то имею в виду одно, а человек понимает иначе... Иногда даже обижается на пустом месте.

А к суржику Ющенко ( пишу фамилию полностью ) у меня было бы более терпимое отношение , если бы он не строил из себя самого украинского из украинцев. Я уже говорила об этом.
Алена , признайтесь, за что вы защищаете Ющенко ( опять пишу полностью ) ???

[Монекинеко]

Юля, по перше я не ображаюся, скоріше мене дивує коли мимохідь ображають людей. По друге, на форумі не бачучи друг друга зовсім не важко спілкуватися. Люди дуже гарно відкриваються, навіть краще, ніж коли очі в очі. По третє, слово я поцупила у Дюдюкі , але зміст цього слова, відповідає політиці яку проводе гарант по відношеню до країни В четверте, хто для мене такий Ющенко, щоби я його захищала. , а шо він там строє, то не мої вже проблеми. Мені не за політиків болить, Юля, мені прикро коли люди хапають кісточки кинуті політиками заради того, щоб поки ми будемо тут баталії разводити, вони ще пару, трійку Межегір'їв собі приватизують + випушуть собі матеріальну допомогу, бо те шо було зароблено на вкрадених шапках пішло на виборчу компанію. Я в нових політиках бачу, що їм начхати на мову, на людей, на країну. Для них це бізнес. Нажаль ми здатні виставляти себе на посміховисько обираючи то Касманафта, то крадія капелюхів, але я ще сподіваюсь, що нас не чекає доля тварин Київського зоопарку

[JULIE]

Ален, когда я вижу , что ситуация - полная ж..па , то всегда говорю в таких случаях, что после самого худшего всегда наступает лучшее и что плохо всегда не может быть. Будет и на нашей улице праздник. Может, праздновать начнем даже после следующих выборов. Хочется верить.
А кто такой Янукович , я ещё не поняла окончательно. Надо бы ещё годик-два посмотреть. На Ющенко же целых ПЯТЬ лет смотрели.

[Монекинеко]

Добре, що у вас так багато часу на розглядання , у людей які заробляють на життя малим чи середнім бізнесом його набагато менше і коштує цей час дуже дорого
І нашо щоб відчути кайф від життя доводити його до повноЇ ж... ні, це не мій шлях, пробачте!

[JULIE]

нашо щоб відчути кайф від життя доводити його до повноЇ ж... ні, це не мій шлях, пробачте!

Алена , это как в старом анекдоте, где один мужик жаловался на жизнь, а ему посоветовали привести в дом козу,корову, овцу и другую живность и пожить так немного. А потом - выгнать всю эту живность на улицу и ощутить что такое счастье.
В принципе, свою жизнь полной ж... я назвать не могу.
В жизни всегда есть место празднику.

[Ксения]

Можливо не дуже по темі. Але допомагає коли виникають дурні, надумані проблеми. Принаймі мені. Якщо не полінуєтесь, почитайте. У модераторів прошу вибачення за великий текст, я його потім видалю.

Ольга Теодор МОЇ ЗУПИНКИ НА ШЛЯХУ ДО БОГА
© Ольга Теодор, 26-06-2010
Зупинка 9 - 11 « Не взирай на обставини,поглянь на Голгофу « (серпень 2005р.)
Рівно через рік після смерті сина, у моєї старенької мами лікарі виявили пухлину.
В онкологічному диспансері мені сказали, що моя мама цю пухлину виплакала. Так проявив себе стрес від смерті улюбленого внука.
Коли я дізналася, що мамі необхідна терміново операція по видаленню молочної залози, я була в шоці. Я не уявляла, як можна оперувати людину,якій 82 роки і у якої серце б’ться лише з допомогою кардіостимулятора. А моя мама спокійно каже до лікаря: » Якщо треба оперувати, то я готова»
Треба було бачити обличчя того лікаря, якого важко чим небудь здивувати. Коли я трохи оговталась,то попросила у лікаря відтермінувти операцію, бо у мене сесія в Богословській семінаріїї.
Мені потрібен був час,щоб усе обдумати. Я вірила лікарю, але не хотіла втрачати дорогу мені людину.
Лікар погодився, здивований тим, де це я ще можу навчатися. Я ж після смерті сина постаріла на 20 років…
Цілий тиждень ми з мамою молилися, щоб Господь допоміг нам прийняти правильне рішення. А потім була операція.
Мама була відважна, як лев,тому прекрасно перенесла операцію і прокинулася від наркозу, як пташка. Ми із сестрою довго згадували,як вона питала лікарів: » Чого ви наді мною поставали, робіть вже ту операцію.»
Лікар також довго сміявся, особливо над маминою лемківською говіркою. Моя золота мамочка. Скільки вона вистраждала у своєму житті.
Часто ловлю себе на думці, що я була поганою мамою для своїх дітей. Я дуже любила їх, але не привела до Бога. Тепер я це розумію, бо бачу в церкві благословенні родини, в котрих діти не знають, що таке п’яний батько, не знають, що таке сирітство при живих батьках, не уявляють, як це можна не мати брата, чи сестри. І багато чого ще не знають ці діти. Зате вони добре знають, що треба бути слухняними, шанувати батьків, за все дякувати Богу. З раннього віку ці діти бачать, як тато і мама моляться і просять благословення Божого на свою родину. У недільній школі їх навчають золотому правилу Ісуса Хрита « Як ви хочете, щоб з вами чинили люди, так і ви чиніть з ними «
А що я могла навчити своїх дітей, коли я вічно пропадала на роботі, залишаючи дітей на свою маму і на свекруху. А вони, як уміли так виховували.
І взагалі, як можна прищепити дитині те, чого не маєш сам. Я вчила їх бути акуратними, одягатись зі смаком, бути вихованими. І вони в мене такими були. Але головне я упустила...


Зупинка 10 « Коли ми невірні…» ( січень 2007р.)

Я давно не люблю свят, бо саме у свята почуваюся дуже самотньою. Бачу, як родини моїх друзів збираються за святковим столом (три покоління разом) на Різдво чи Великдень. А ми з мамою сідаємо до Вечері і плачемо. Колись хоч Ореста чекали, він,правда,приходив завжди, коли уже було по вечері, або міг не прийти зовсім. Все залежало від того, чи мав він «щось», чи ні. Коли я із сльозами питала,де він так довго був,то він завжди спокійно відповідав:» Хіба ти не знаєш, де я був? Мак шукав по смітниках (на Святвечір господині печуть маківник, а головки викидають на смітник). Я плакала і питала, як можна так опуститися, щоб на свій День народження, а тим більше, на Вечерю ходити по смітниках. А він лише сумно посміхався і мовчав.
Такі свята я мала довгих десять років. Тому моє найулюбленіше свято Різдва Господнього викликає у мене лише болісні спогади. Добре, що хоч брат Роман приїжджає уже два роки підряд на свята із Дніпропетровська. Мама радіє, вона його любить найбільше з поміж чотирьох дітей. Хоча я наймолодша і мені дозволяли більше,ніж старшій сестрі і двом братам, тому вони завжди ревнували мене до батьків.
7 січня дзвонив мій Миколка з Ізраїля. Йому на саме Різдво виповнилось 23 роки. Поїхав зовсім дитиною, а зараз – дорослий юнак.
А я йому по телефону:
- Привіт, мамина доця ! Він сміється,йому приємно,коли я його так називаю, а як був малим,то злився.
Мені інколи здається,що у мене ніколи не було чоловіка,сім’ї, що ми з мамою завжди жили удвох. Але це не так, у мене все було, а тепер немає, на жаль…
Зате у мене є мій Господь, який замінив мені родину, бо дозволив увійти у велику сім’ю дітей Божих. Колись у пориві емоцій, одна моя тітонька сказала мені, що я усю їхню родину проміняла на свого Бога.
Звичайно, я не тримаю на неї зла і молюся за всіх, хто не може мені пробачити зради «батьківської віри». В одному вони лише мають рацію, що уже ніколи я не поміняю Божої благодаті за жодні скарби світу і найміцніші родинні стосунки.
Коли мене хвору,у важкій депресії, з помираючим сином і немічною мамою на руках усі покинули,(навіть люблячий чоловік і син), то тільки Господь залишився зі мною. І лише Він не судив мене, а співчував, беручи той нестерпний біль на Себе.
« Коли ми невірні, то Він залишається вірним, бо не може зрадити Себе Самого»,- писав апостол Павло в листі до Тимофія.


Зупинка 11 « Чи варто роздумувати над брехнею ? »

В одній з християнських передач почула: « Не роздумуйте над брехнею диявола, а краще – над правдою Слова Божого»
Мені ці слова запали в серце. Щодня я бачу, як люди мучаться від надуманих проблем, від вічного невдоволення і нарікання на своє нещасне життя. Життя наше і справді не солодке, але це не привід, щоб самому собі перетворювати його у справжнє пекло. Знаю, що кажу, бо сама була такою довгі роки. Адже я була впевнена, що моє життя не вдалося. Я не знала, що коли ми не хочемо того, чого хоче Бог, то наше життя нічим не відрізняється від життя наркомана.
Ми прагнемо, вибиваємось із сил, щоб досягти бажаного,нарешті отримуємо, але через короткий час уже незадоволені отриманим, прагнемо нової «дози» Причина цього вічного цейтноту криєтьсяу тому, що наші бажання кардинально розходяться з волею Божою.
Мій улюблений апостол Яків каже: «…сваритесь і воюєте, та й не маєте, тому що не просите. Просите та й не одержуєте, тому що погано просите, щоб обернути на розкоші ваші.» (Як.4:2-3) І, здавалось би, я все це знала, але знала перекручено.
Я завжди думала, що Богові не до мене, такої нікчемної і жалюгідної, що Він на боці людей сильних духом. А моя сила духу залежить від мене самої, а не від Бога. Це величезна проблема більшості віруючих людей, які шукають і люблять Бога, але зовсім не знають Божого характеру.
Коли я бачу,як періодично страждає моя сестра Надя через свої надумані проблеми, мені стає боляче, бо я люблю її, вона мені як мама. Їй здається,що чим сильніше вона страждає, тим більше співчуття викликає у Бога. Який жахливий обман сатани.
І який егоїзм зі сторони людини, яка вперто не хоче Божого втручання, хоча щодня молиться і призиває ім’я Господнє. Один священнослужитель якось у проповіді сказав,що ми часто молимось, як той юнак, що просив у Бога благословення на шлюб і казав:» Нехай, Боже, буде воля Твоя, а Маруся хай буде моя!»
Апостол Павло у листі до Тимофія писав, що печаль ради Бога,породжує незмінне покаяння до спасіння (читай:миру,цілісності,здоров’я), а печаль світська приносить смерть»(2 Кор.7:10) Хто може не сказати на це: »Амінь?!»
(Далі буде…)

[ДюДюка]

Зустрічаються росіянин з українцем. Заходить мова про президентів:
- Наш президент настоящий патриот, - каже росіянин. - Все делает для блага России!
- Подумаєш, здивував...- зауважує українець. - Наш також...

[Монекинеко]

Отож!

[MY-DREAM]

И многие в упор не хотят/или не могут этого замечать...

[Монекинеко]

ага, пам"ятаю я тему про мера. Там теж розпофідали який він крутько я аж почала думати, що це писав ...

[рыба]

ксения, спасибо. ваш пост удивительным образом был созвучен моему состоянию.
как всегда. ничего случайного

[Teona]

Реальные располагаемые доходы населения, определенные с учетом ценового фактора, в первом квартале 2010 года выросли на 3,7%, говорится в сообщении Государственного комитета статистики.

Так, подсчитали в комитете, в январе-марте 2010 года располагаемые доходы населения, которые могут быть использованы на приобретение товаров и оплату услуг, возросли на 15,3%.

Номинальные доходы населения в январе-марте 2010 года, сообщает Гсокмостат, по сравнению с аналогичным периодом минувшего года увеличились на 12,8%.
Азарoв потребовал до конца года погасить все долги по зарплатам


В то же время, по данным комитета, располагаемый доход в расчете на душу населения в январе-марте 2010 года составил 3506,5 грн, что на 15,6% больше по сравнению с первым кварталом 2009 года.

Если сравнивать расходы населения в первом квартале текущего года с аналогичным периодом предыдущего года, то они возросли на 10,5%, а прирост сбережений достиг отметки в 13002 млн грн.

Как сообщалось, в мае средняя заработная плата повысилась по сравнению с апрелем на 4,4%, или на 94 гривны до 2 201 гривны в месяц.

Во как, так что нечего жаловаться богатеем потихоньку.