.....
-
Ірця
- Новичок
- Сообщения: 38
- Зарегистрирован: 30 янв 2013, 23:00
- Контактная информация:
Re: .....
Голос землі
Чуєш як кличе земля?
Це твій рідний дім і фортеця.
Кожна грудка землі
у вічі твої
промовляє споминами дитинства.
Перші кроки твої,
перші звуки,
кохання й бажання…
Батьківська хата,
й села на чужині…
Мить щастя
й життя у скорботі.
Край степів, гір, лісів,
сосен у піщаних заметах.
Буг, Дніпро,
оксамитове море Одеси,
Харків, Дніпро, Луг і
Жорстокі АЕСи.
Сині сни, колосисте зерно.
Мить і все те збулося.
Чорні гори сміття, трупів
та злості.
Ріки плоті
та полум’яні кості.
Хто ті варвари рабства і помсти?
Хто прикази дає?
Кому гріх в голові?
Чом же в житті тільки
полиск багать, смерті
та високості?
Де межа?
Де межа між життям,
між людьми і братами?
Де Росії кордон і
вічного брата сусідство?
Все у вирі хурделиць і
попелу тоне.
Більш нема ні золотавого степу,
ні зелених лугів,
ні дубових борів…
Смерть чатує у гості.
Сиплються квіти у труни людей,-
більше не буде щастя.
Темні хмари людей
сунуть в пекло нещастя.
Дім покинутий в мить
зник за горами днів.
Десь рука, десь нога – це
вагони тих хто зник.
Темні води озер, де
прихована тінь.
Смерть у проявах злості.
Може, кожен мій крок
на землі моїй,
кожне слово сказане в пості,
кожен подих, подив і зір,-
то все вияви злості?
Може, жест і терпіння міцні
подолають бажання
мертвої плоті?
Дим затягнув,обгорнув й
обволік нашу Неньку
в обійми костей…
Жах і страх.
Мить смертей…
І кінця не знайдеш в дочасні.
Я йтиму туди,-
в смерті лона мерщій,
лиш би дим повалив у морок.
Рідна Земле, мерщій,
ранок світла вже близько,
встань на ноги
і серпом своїм жни
золотаве колосся.
Кожен твій син і
донька твоя
за життя йдуть в тумани нещастя.
Миті добрі і злі,
ще немов круків крила пернасті.
Де ж той шлях?
У пітьму чи у світло?
Де любові пора
і де сорому тлін?
Де життя дороги проляга
і смертей опочинок прекрасний?
Чом же, Земле моя,
я іду на війну?
©Gr
Чуєш як кличе земля?
Це твій рідний дім і фортеця.
Кожна грудка землі
у вічі твої
промовляє споминами дитинства.
Перші кроки твої,
перші звуки,
кохання й бажання…
Батьківська хата,
й села на чужині…
Мить щастя
й життя у скорботі.
Край степів, гір, лісів,
сосен у піщаних заметах.
Буг, Дніпро,
оксамитове море Одеси,
Харків, Дніпро, Луг і
Жорстокі АЕСи.
Сині сни, колосисте зерно.
Мить і все те збулося.
Чорні гори сміття, трупів
та злості.
Ріки плоті
та полум’яні кості.
Хто ті варвари рабства і помсти?
Хто прикази дає?
Кому гріх в голові?
Чом же в житті тільки
полиск багать, смерті
та високості?
Де межа?
Де межа між життям,
між людьми і братами?
Де Росії кордон і
вічного брата сусідство?
Все у вирі хурделиць і
попелу тоне.
Більш нема ні золотавого степу,
ні зелених лугів,
ні дубових борів…
Смерть чатує у гості.
Сиплються квіти у труни людей,-
більше не буде щастя.
Темні хмари людей
сунуть в пекло нещастя.
Дім покинутий в мить
зник за горами днів.
Десь рука, десь нога – це
вагони тих хто зник.
Темні води озер, де
прихована тінь.
Смерть у проявах злості.
Може, кожен мій крок
на землі моїй,
кожне слово сказане в пості,
кожен подих, подив і зір,-
то все вияви злості?
Може, жест і терпіння міцні
подолають бажання
мертвої плоті?
Дим затягнув,обгорнув й
обволік нашу Неньку
в обійми костей…
Жах і страх.
Мить смертей…
І кінця не знайдеш в дочасні.
Я йтиму туди,-
в смерті лона мерщій,
лиш би дим повалив у морок.
Рідна Земле, мерщій,
ранок світла вже близько,
встань на ноги
і серпом своїм жни
золотаве колосся.
Кожен твій син і
донька твоя
за життя йдуть в тумани нещастя.
Миті добрі і злі,
ще немов круків крила пернасті.
Де ж той шлях?
У пітьму чи у світло?
Де любові пора
і де сорому тлін?
Де життя дороги проляга
і смертей опочинок прекрасний?
Чом же, Земле моя,
я іду на війну?
©Gr
- Linnn
- Местный

- Сообщения: 242
- Зарегистрирован: 01 авг 2011, 15:12
- Контактная информация:
Re: .....
Девочки, не укладываюсь ни в какой день
. Только выдвигаемся в Умань. Завтра парк в Умани и в понедельник Буки. После обеда в понедельник домой. Если бы я была сама, не вопрос - для меня 100 км не расстояние
. А так - компания, водитель капризный... Что-то мне как пошептано на визит в теплицу 
- Диана
- Site Admin

- Сообщения: 67525
- Зарегистрирован: 07 июл 2004, 18:33
- Контактная информация:
Re: .....
Дамы, Лиза предупреждена и вооружена кофеваркой и кофе. Ждет вас в воскресенье или понедельник, как вам будет удобно.
Я к сожалению не присоединюсь, у мужа завтра ДР со всеми вытекающими последствиями.
Я к сожалению не присоединюсь, у мужа завтра ДР со всеми вытекающими последствиями.
- Диана
- Site Admin

- Сообщения: 67525
- Зарегистрирован: 07 июл 2004, 18:33
- Контактная информация:
Re: .....
Только что представительница Лугандона, из самых яростных, написала мне следующее:
"вы нацики и дикари! читайте книжки, образовывайтесь , окультуривайтесь. ....а потом пытайтесь поддерживать дискуссию!"
Во как! Они там в Донецке все сплошь умные интеллигенты. А мы вот дикари
"вы нацики и дикари! читайте книжки, образовывайтесь , окультуривайтесь. ....а потом пытайтесь поддерживать дискуссию!"
Во как! Они там в Донецке все сплошь умные интеллигенты. А мы вот дикари
- Irina-westie
- Местный

- Сообщения: 425
- Зарегистрирован: 26 июн 2012, 22:06
- Мобильный: 0675063925
- Skype: irsimos_kennel
- Контактная информация:
Re: .....
Диана, а в понедельник? Вы сможете?
-
Annoli
- Корифей
- Сообщения: 2527
- Зарегистрирован: 29 апр 2010, 16:16
- Контактная информация:
Re: .....
А стиль-то какой интеллигентный. Сразу видно, дама из Лугандона - очень окультуренная, так много в своей жизни прочитала...Диана писал(а):Только что представительница Лугандона, из самых яростных, написала мне следующее:
"вы нацики и дикари! читайте книжки, образовывайтесь , окультуривайтесь. ....а потом пытайтесь поддерживать дискуссию!"
Во как! Они там в Донецке все сплошь умные интеллигенты. А мы вот дикари
Даже не хочу знать, чего читала.
Кто сейчас на конференции
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 13 гостей